HUG на Frihamnsdagarna: що стається, коли «тимчасове» стає вашим життям?

У 2022 році багато українців приїхали до Швеції з однією думкою: це тимчасово. Вони планували перечекати небезпеку, дочекатися закінчення війни та повернутися додому. Минуло два роки, і ця «тимчасова» реальність триває достатньо довго, щоб перетворитися на щось інше.

Понад 60% українців у Швеції знайшли роботу. Багато хто вивчив шведську мову, почав працювати чи навчатися та налагодив тут повсякденне життя. Іншими словами, люди адаптувалися до нових умов. Проте умови навколо них не завжди змінювалися з такою ж швидкістю.

Для багатьох українців майбутнє все ще залишається невизначеним:  

Як довго я зможу тут залишатися? На що мені орієнтуватися? Чи варто інвестувати в освіту? Чи можу я приймати довгострокові рішення щодо роботи, житла чи майбутнього своїх дітей?

Ці питання можуть здаватися суто адміністративними, але їхні наслідки — ні.

Психічне здоров’я тісно пов’язане з відчуттям стабільності, приналежності та можливістю планувати своє життя. Тривала невизначеність може негативно вплинути на всі ці аспекти, особливо коли немає чітких часових меж, коли ця невизначеність закінчиться.

Це сфера, над якою HUG працює з 2023 року. Завдяки нашим програмам підтримки психічного здоров’я та розвитку спільнот ми безпосередньо працюємо з українцями, які стикаються з невизначеністю, ізоляцією та труднощами інтеграції.  

На заході Frihamnsdagarna співзасновниця HUG Катерина Александрова винесла цей практичний досвід у площину ширшої дискусії. Разом із Веронікою Лілієдаль, Оксаною Шмуляр Грін, Христиною Гевчук та Наталі Ламкен вона обговорила, що означає тривала невизначеність для українців у Швеції.

Під час дискусії обговорювалося, як невизначеність впливає на добробут, як труднощі з інтеграцією посилюють психологічний тиск, і як різні правила та обставини формують життя людей залежно від часу їхнього прибуття.

Для HUG участь у таких розмовах — це можливість долучити досвід наших програм та роботи зі спільнотами до ширшого суспільного діалогу, поєднуючи те, що ми бачимо на практиці, з дослідженнями, політичними рішеннями та реальним життєвим досвідом.

Коли тимчасова ситуація триває роками, вже недостатньо просто запитувати, як люди з нею справляються. Ми повинні запитати, чи встигають системи навколо них за життям, яке вони вже будують.

Дякуємо всім, хто приєднався до нашої дискусії, та команді Frihamnsdagarna за створення простору для цієї розмови.